Cкільки людей навколо тебе
Cкільки тих душ проходить крізь час
Для когось пустеля дім
А для мене це шлях
Може в оазі сніг й не побачу я нас

Але там де я є
Там тебе-мене немає

Скільки очей запалюють світ
Скільки крізь них пролиється сліз
Для когось це місто пекло
А для мене це шанс
Може й не вистачить слів але побачу я нас

Не знаю, що має статися,
Щоб потяг на нашій станції рушив з місця.
Як завжди, ти маєш рацію:
Нікуди мені від тебе не дітися.
Але ж ми є
Бачу тебе
І поряд я
І гори між нами
І горе стікає у море
І не кажи
Що немає оази серед пустелі
Любов рушить скелі
Любов рушить скелі