Маленький ти синку,
аби зрозуміти,
Чому в наше місто поцілив ,,фугас ",
І як тебе з мамою зміг відпустити
В далекі краї на
невизначний час.
Війна розлучила,
усе зруйнувала .
Посіяла сльози і чорну біду.
Між нами кривавою прірвою стала .
Весна, а птахи не співають в саду ...

Приспів:
Проб'ються квіти крізь уламки дня
З пітьми до Сонця віднайдуть дорогу.
Я свято вірю в нашого Творця,
У квітчату я вірю перемогу !
Іще я вірю, що настане час,
По Києву разом підем гуляти ...
,,Ніколи "- це синочку, не про нас.
Злу не дамо над світом панувати !

Я вдячний країні чужій і далекій,
Яка пригорнула всім серцем тебе.
На згарищах гнізда в'ють білі лелеки...
З краплини надія рікою стає ...
Долоньки рідненькіі у снах я цілую ,
Так радо всміхаєшся, синку, мені.
Як голос дзвінкий в телефоні твій чую,
Відразу так щемно стає на душі .

В думках і молитвах моїх ти синочку,
Я був би з тобою, якби не війна ...
Ніч бронежилет одягла на сорочку,
Узулась у берці квітуча весна.
Повернешся, сину, ти в іншу країну
На захист якої піднявся весь світ.
Пліч-о-пліч б'ємося за кожну хатину,
За клаптик землі, щоб продовжився рід.