Не знаю як то пояснити
Можливо то
крізь озонову діру зв‘язок із всесвітом простіший
Але кожного разу коли мене навідує антарктичне безсоння я ніби зависаю
між життям і чимось більшим
Опиняюсь поряд, відчуваю дотик
Тут не просто, усе незвично
І пізнавати це все доводиться крок за кроком.
Пізнавати все.
Що оточує, природу, людей які є поряд.
Де найцікавіше це пізнавати себе, свої сили, свій розум, свої почуття.
Ніхто не казав, що буде легко, але я зможу, я впораюсь.
Ти головне чекай мене, я обов‘язково повернусь.
Я переможу!

Напролом! Напролом! Єдиний шлях у нас!
Єдиний шлях у нас! Напролом!
Разом.

Перемога ніколи не дається легко.
Можна все життя говорити про сміливість і не знати, що це таке, поки не опинешся в ситуації сам на сам зі справжньою небезпекою Спогади про вас мої рідні зігрівають мою душу й серце і дають сил йти далі йти вперед щоб не сталось.
Перемога ніколи не дається легко, вона виборюється!
Лише так!

Напролом! Напролом! Єдиний шлях у нас!
Єдиний шлях у нас! Напролом!
Напролом! Напролом! Єдиний шлях у нас!
Єдиний шлях у нас! Напролом!
Разом.