Ми літаки з паперу й слів
В долонях дітлахів, що
Не можуть мовчати й не вміють чекати
Вітряних днів
Ми літаки з паперу й слів
В долонях дітлахів, що
Не вміють брехати й не можуть сховати
Погляд від батьків

Але ми знайдемо сили
Злетіти до зірок
Хоча й наші крила
З мелодій і думок
Але ми мабуть не взнаємо
Який буде кінець
Коли в клітинку крила
Торкнуться до сердець

Бувають дні, бракує слів
І світло ліхтарів вже
Поволі згасає, так не вистачає
У небі літаків
Бувають дні, бракує слів
Під краплями дощів і
Люди питають чи досі немає
У небі літаків

Але ми знайдемо сили
Злетіти до зірок
Хоча й наші крила
З мелодій і думок
Але ми мабуть не взнаємо
Який буде кінець
Коли в клітинку крила
Торкнуться до сердець