Сядь біля мене, розкажу тобі історію
Про ті кораблі, що на небі плачуть зорями.
Там за вогнями, де безодня незнана,
Для всіх розстелилась дорога полотняна.
То не про нас, та десь теж є люди,
Що марнують свій час на кохання в валюті.
Сопрано і бас вже не будуть почуті
На далекій планеті, де давно всі забуті.
Та щось відійшли ми від суті.

Я вірю, що колись мир настане
Між пішоходами та водіями,
Кішка з собакою поруч будуть спати,
А політикам набридне між собой воювати.

Я вірю, я вірю,
Вірю, що колись, вірю, що колись.
Вірю, що колись, вірю, що колись.

Сонце сховалось забрало в нас світло.
Запалимо свічки, щоб ледь було видно.
Забудьмо про все, те погане мине,
Ми зігрієм серцями весь світ з небесами.
То не про нас, та десь теж є люди,
Що забули про сміх, що забили на всіх.
До них залишилось два кроки ступити,
Але вихід ще є -треба перелетіти.
І цьому навчать лише діти.

Я вірю, що колись мир настане
Між пішоходами та водіями,
Кішка з собакою поруч будуть спати,
А політикам набридне між собой воювати.

Я вірю, я вірю,
Вірю, що колись, вірю, що колись.
Вірю, що колись, вірю, що колись.
Я вірю, що колись мир настане...
вірю, що колись, вірю, що колись.
Я вірю, я вірю,
Вірю, що колись, вірю,що колись.
Вірю, що колись, вірю, що колись.