Струменіє зоря і за обрій упав
Місяць яблуком червонобокий
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий

В полі ватри горять, вартовії не сплять
Ген розвіявся спокій на попіл.
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий

Руку дам на коня, хай стріла обмина,
Полетімо удвох в степ широкий
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий

Ти на мене чекай і надій не втрачай
На шляхах світової толоки
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий

[Пломеніє зоря і за обрій упав]
[Місяць яблуком червонобокий]