Все не було так, як ти хотів.
і ніч зливу віддала дощу.
я не залишилась,
в тім є певна звичка:
я пішла - а ти не чув.

бо я не та є зіронька з небес.
я - не пташка й не весна.
знаю: ти любив понад усе мене,
як я б ніколи не змогла.

а потім буде квітень
й вітер та свята,
омріяний і вільний Львів.
і я обов'язково напишу тобі листа,
якщо знову не забракне слів.

бо я не та є зіронька з небес.
я - не квітка й не роса.
знаю: ти любив понад усе мене,
як я б ніколи не змогла!
я не та є зіронька з небес.
я - не пташка й не весна.
знаю: ти любив понад усе мене,
як я б ніколи не змогла.
я б ніколи не змогла...