У нас були гори, у нас були крила,
Літати би - але війною накрило.
Ти бачиш - тримаючи небо у серці,
Спускаються з гір "Едельвейси".

Як свічки у церкві - палаючі хати,
Розтрощені долі волають про плату.
Ми тих, хто наш світ прирікає до страти
Йдемо штурмувати

Приспів:
Подай зброю мені брате!
Зачекай люба, зачекай мати.
Хлопці-Едельвейси йдуть
З ворога плату брати.
З ворога плату брати.

Ми вчили війну по запеклим законам,
Ми назви, як горам, дали териконам,
І смерть недолуга розплющила зльоту,
Косу об сталеву піхоту.

Якщо, хто поляже, не плачте, не треба,
Ми сходимо, наче у гори - на небо.
Проте, бережемо життя і набої -
Ідемо до бою!

А нас не зламати, і навіть не вбити,
Тому, що, відродяться з попелу квіти
Побачиш, утримавши небо у серці,
Додому прийдуть Едельвейси.

Хто ближче до неба, той ближче до Бога,
Із вільними поруч іде перемога.
Нам доля - над іншими небо тримати -
Працюємо, брате!