А ти шо знайшла?
В нього очі чорні,
аж приторні, неповторні,
Ой як бо ж то з ними бути,
як забути всі ті смути?
Ой, я вже не твоя,
йде вся Земля коло кружля..

Ти мені треба немов як дихати,
Коли так важко - я буду буяти,
Коли до серця мало все призвести,
Коли так важко, я мушу дихати!

Вкрився туманом…
Чом, чом? Своїм обманом..
А я шо знайшла, в нього очі чорні,
аж приторні, неповторні,
Все забрав, покотився ланом,
став курганом, океаном,
ген на дно я…