Він не схожий на інших, одягається яскраво,
Він не слухає хіп-хоп, його тошнить від металу,
Вона звикає не дивитись правді в її очі,
Коли за мить до падіння зупинитися хоче.
Йому давно не імпонують голубі екрани,
Він любить СКА, його життя – елітні сорти плану...
Вона не носить в своїй сумці дзеркало і пудру,
Вона не любить Chili Peppers і від людей їй вічно нудно...

Приспів:
Закриваєш очі...
Відкриваєш серце...
Впускаєш в себе сонце...
В себе сонце...
Відкриваєш серце...
Впускаєш в себе сонце...
Впускаєш в себе...

Вона знайшла себе. Треш – її життя і культура,
Вона себе продає, її малюють з натури,
Вона сама себе крутить. Снує свій кокон ретельно,
І щиро вірить у те, що скоро буде метелик...
А він у офісі нишком збирає факти і фото,
Кидає справно в копілку. Усе життя – це робота.
І кожен день і щороку пуста квартира і стіни,
І все, що є це надія на "контакт" і мобільний...

Приспів:

Йому здається, що формати вбивають все навколо,
Вона гордиться тим, що має стільки друзів і п’є колу...
Йому давно не п’ятнадцять, але він любить подуріти,
Її старі, дешеві кеди виглядають сердито...
На її тілі більше пірсингу ніж чистої поверхні,
Він любить фільми, гуру сексу і жартує дотепно...
Мені здається я їх бачив всіх колись у цьому світі,
Ми виростаємо, та все ж ті самі нерозумні діти...