Листя жовтня не спішить за модою,
Відокремив небо від землі,
Місто топить лід у віскі з колою,
Ртуть слухняно приповзла в нулі.
Я гортаю злі повідомлення,
Перечитуючи сотні раз:
Ти моя, чи то лише захоплення?..
Ти - мені прохання чи наказ?..

Приспів:
Я так боюсь тих часів,
Коли ночами я не сплю,
Кохав чиюсь, не свою,
Не мою, чому?..

Завжди свіжі квіти переходами,
Я вже, навіть, знаю де твої.
Місто гоїть голод бутербродами,
Залишаючи на чай дрібні...
І тобі так само важко дихати,
І твої безсоння не пусті,
Ще трохи часу і можна з'їхати -
Рішення бувають не прості...

Приспів.